Будинки повинні відповідати своїм призначенням і забезпечувати сприятливі умови для діяльності людини. Цим вимогам повинні відповідати планування й обсяги приміщень будинку, його конструктивні рішення, інженерне обладнання, а також внутрішній і зовнішній вигляд.

Технічна доцільність – створення умов захищеності від зовнішнього і внутрішнього впливів. Тобто підтримання заданого мікроклімату (температура, освітлення, акустика, вологість); 

Будинки повинні мати необхідну міцність, стійкість, капітальність.

Міцність і стійкість будинку забезпечується правильним конструюванням, а також відповідним розрахунком несучих елементів: вони повинні витримувати виникаючі при експлуатації навантаження від вітру, підземних поштовхів і вібрації, навантаження від власної ваги, людей, устаткування, снігу і т.п.

Капітальність будинку характеризується ступенем довговічності й вогнестійкості основних будівельних конструкцій.

Довговічність - це період служби будинку, протягом якого він під впливом зовнішнього середовища й навантажень не втрачає необхідних експлуатаційних якостей, міцності й стійкості.

Довговічність будинків визначається терміном служби основних конструктивних елементів: фундаментів, стін, перекриттів, підлог, покриттів. У будинках, що мають каркас, який складається зі скріплених між собою колон, балок (ригелів), посилених додатковими елементами та зв'язками, а також від довговічності його конструкцій. Довговічність будинку залежить від опірності матеріалів, з яких виконані конструкції, різним фізичним і хімічним впливам, тобто від водо- і морозостійкості, стійкості проти загнивання, корозії, а також від якості будівництва й дотримання правил експлуатації. Будівельні конструкції за довговічністю діляться на три ступені: 

1-а - термін служби не менш 100 років; 

2-а - не менш 50 років; 

3-я - не менш 20 років.

Пожежна безпека (протипожежні вимоги)

Вогнестійкість будівлі характеризується групою займистості (вогнетривкі, вогнестійкими, згоряє) і межею вогнестійкості будівельних матеріалів і конструкцій, з яких зведено будівлю. Межа вогнестійкості будівельних матеріалів і конструкцій визначається тривалістю опору конструкцій вогню і високим температурам до втрати ними міцності і стійкості або появи в них наскрізних тріщин.

Будинки і споруди по вогнестійкості поділяються на п'ять ступенів, які визначаються мінімальними межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях. Для підвищення вогнестійкості будівель їх ділять на частини протипожежними перешкодами, наприклад глухими стінами, які перешкоджають поширенню вогню з однієї частини будинку в інші. 

Будівельні матеріали і конструкції, з яких вибудовано будинок поділяють на: 

-горючі (спалимі);

-важко горючі;

-негорючі.

Вогнестійкість будинку характеризується групою займистості і межею вогнестійкості будівельних матеріалів і конструкцій, з яких зведений будинок. Межа вогнестійкості будівельних матеріалів і конструкцій визначається тривалістю опору конструкцій вогню й високим температурам до втрати ними міцності й стійкості або утворення в них наскрізних тріщин. Будинки й спорудження по вогнестійкості поділяються на п'ять ступенів, які визначаються мінімальними межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях.

Конструкції будівель характеризують: межею вогнестійкості, що визначається часом у хвилинах від початку вогневого випробування до настання одного з граничних станів конструкції (втрати несучої спроможності, цілісності, теплоізольованої спроможності).

Приклади межі вогнестійкості: 

-незахищеність металевих конструкцій 15 хвилин; 

-дерев"яні балки чи стояки 60-90 хвилин; 

-цегляна стіна (товщина 25 см) 5,5 годин; 

-межа поширення вогню – розмір пошкодженої зони від границі нагріву за 15 хвилин вогневої дії (у см).

Залежно від групи горючості межі вогнестійкості і поширення вогню для основних конструкцій будівлі поділяють на 5 ступенів вогнестійкості.

Залежно від ступення вогнестійкості, довговічності будівлі, їх господарського значення і розмірів поділяють на 4 класи капітальності (1 клас найвищий).

Крім того, будинки поділяють на 3 класи відповідальності: 

I. клас –АЕС, великі нафтосховища, стадіони; 

II. клас – багатоповерхові будівлі тощо; 

III. клас – склади, одноповерхові будівлі.

Урахування природокліматичних умов, що впливають на життєвий режим людини.

Кліматичні умови значно впливають на вимоги до будівель. Південні та північні регіони відрізняються температурним режимом, кількістю сонячного світла, вірогідністю несприятливих природних явищ як бурани, урагани тощо. Від середньої температури повітря залежить товщина стін, кількість та розміри вікон, їх орієнтація. Завдання будівельників якнайбільше врахувати природні умови, використати сприятливі та зменшити вплив несприятливих природокліматичних проявів.

Природне світло

Всі житлові кімнати і кухні, крім комор, мають бути з природним освітленням, допускається ванни, санітарні вузли, коридори, передпокої освітлювати іншим світлом (частина природного світла через скло). Розміри віконних прорізів повинні забезпечувати задовільний рівень освітлення, але не порушувати теплового режиму.

Інсоляція

(опромінення прямими сонячними променями)

Оптимальна зона розташування вікон для житла близько 2,5 год. на добу сонячного світла  безпосередньо падає у вікна  з березня по жовтень. 

Несприятлива зона для вікон там, де сонце світить безпосередньо менше за 1,8 години, або більше за 5 годин. 

В південних регіонах, де сонце світить значно довше та інтенсивніше, ці показники повинні зменшуватися, а в північних регіонах можуть бути значно збільшені. Існують будівельні довідники, в яких точно вказані ці показники для кожного кліматичного регіону. 

Допускається в двох-, трьохкімнатних квартирах виводити на несприятливі зони вікна однієї кімнати, в чотирьох-, п’ятикімнатних квартирах– не більше двох вікон.

Захист від шуму

Постійні шумові подразнювачі негативно впливають на нервову систему людини. Під час планування будівлі слід враховувати постійні показники шуму (природні, як річка, водоспад тощо, та промислові, як залізниця, траса, завод...). На разі можливості, будівлі планують на відстані від шумостворюючих об'єктів, вікна житлових будівель планують на іншу сторону або під кутом до об'єкту, використовують шумоізолюючі матеріали. 

Шуми бувають: 

а) зовнішні; 

б) внутрішні.

Стан повітряного середовища

Повітря відіграє велику роль у комфортності та якості життя людини. Забезпечити необхідні показники стану повітря повністю не завжди можливо, проте, деякі особливості кліматичних регіонів слід враховувати, а окремі компенсувати технічними засобами та добором певних будівельних матеріалів. 

Нормативні показники: 

а) температура повітря за нормами 18-20 градусів, а в кухні 15-16 - регулюється розташуванням вікон, теплоізоляцією тощо; 

б) 50-60% відносна вологість - забезпечується за допомогою вентиляційних систем, встановлення витяжних каналів природного пробудження, а також необхідними теплофізичними властивостями стін і застосуванням опалювальних систем; 

в) чистота повітря досягається повітрообміном за допомогою вентиляційних систем, встановлення витяжних каналів природного пробудження.

Комфортність життя

Третій поверх і вище житлового будинку повинні мати водогін, газозабезпечення, каналізацію, ліфти. Починаючи з шостого поверху, якщо відмітка верхнього поверху від землі більше 14 м – потрібен ліфт, 11,2 м – потрібен сміттєпровід.

Протипожежні вимоги

1. Межа вогнестійкості основних конструкцій, межа поширення вогню повинні відповідати ступеню вогнестійкості всієї будівлі. 

2. Повинні застосовуватися протипожежні стіни – брандмауери, максимальна допустима відстань = 500 м². Якщо будівля довжиною більше 100 м повинен бути наскрізний прохід через сходову клітку. 

Найбільші відстані від дверей до виходу

В кожній квартирі має бути не менше 2 виходів: перший на сходову клітку; другий на літнє приміщення (лоджия, балкон, веранда). 

До шостого поверху на разі пожежі мешканці можуть зачекати пожежників, мешканці 6-9 поверхів повинні мати можливість спустися самостійно, тому планується наявність металевої альтернативної драбини часто на балконах та лоджиях, в будинках, де більше 9 поверхів повинні бути альтернативні сходи, що не задимлюються. 

В коридорних будинках вихід мінімум на дві сходові клітки, якщо площа поверху більша 300 м².

Містобудівні вимоги

Територія населеного пункту має зони: 

- сельбищна (парки, вулиці); 

- виробнича (промислові підприємства); 

- ландшафтно-рекреаційна; 

- санітарно-захисна (50 м-5 км).

До кожного будинку – під"їзд, шириною 3,5 м, тротуари (кратні 0,75), санітарні розриви між будинками 6-10 м, якщо з вікнами – 10-12 м. 

На території двору нормуються в розрахунках на 1 жителя такі майданчики – для відпочинку, дитячий, господарський (0,1 м²/на жителя). Зелені насадження від 1,3 м²/на жителя.