Цегла або камінь прямокутної форми має шість граней (рис. 2.3.1). Дві протилежні найбільші грані, якими цеглу (камінь) кладуть на розчин, називають постелями (нижньою й верхньою). Довгі бічні грані цегли (каменю) називають - ложками, короткі, називають - тичками. Кладку (рис. 2.3.1) виконують горизонтальними рядами, укладаючи камені плазом, тобто на постіль. В окремих випадках, наприклад, при кладці карнизів або тонких (1/4 цегли) перегородок - на ребро, тобто на бічну ложкову грань. Крайні ряди цегли або каменів у ряді кладки, що утворюють поверхню, називають верстами. Розрізняють версти зовнішні, розташовані з боку фасаду будинку, і внутрішні - із внутрішньої сторони приміщення. Ряд кладки із цегл, повернутих до зовнішньої поверхні стіни довгою бічною гранню, називають ложковим, а короткою гранню - тичковим. Цегли й камені, покладені між зовнішньої й внутрішньої верстами, називають забутовочними, або забуткою.
Рис. 2.3.1. Грані каменю й цегли і елементи кам'яної кладки: 1 - ложковий ряд; 2 - тичковий ряд; 3 - внутрішня верста; 4 - забутка; 5 - горизонтальний шов (постель); 6 - вертикальний поздовжній шов; 7 - вертикальний поперечний шов; 8 - фасад; 9 - зовнішня верста
Висота рядів кладки складається з висоти каменів (цегли) і товщини горизонтальних швів 10...15мм (середня в межах поверху - 12мм). Товщина окремих вертикальних швів допускається 8...15мм, середня - не повинна перевищувати 10мм. Висота рядів цегельної кладки з урахуванням середньої товщини шва 12мм повинна становити (у міліметрах): для кладки із цегли - товщиною 65мм - у середньому 77мм, стовщеного з цегли товщиною 88мм - 100мм. Із цегли товщиною 65мм на 1м кладки по висоті доводиться 13 рядів, товщиною 88мм - 10 рядів.
Ширину цегельної кладки стін, називану товщиною, роблять кратною 1/2 цегли або каменю: 1 цегла - 250мм, 1 1/2 - 380мм, 2 - 510мм, 21/2 цегли - 640мм і т.д. Товщину стін призначають із урахуванням вертикальних швів. Перегородки в будинках викладають в 1/2 або 1/4 цегли, тобто товщиною 120 і 65мм. Усі викладені вище поняття про елементи кам'яної кладки рівною мірою ставляться до всіх видів кам'яних дрібнорозмірних матеріалів: цегли, керамічних або бетонних каменів, бутового каменю, дрібних блоків із природного каменю.
Архітектурно-конструктивні елементи стін
Стіни, збагачені архітектурно-конструктивними елементами, надають будівлі архітектурну виразність.
Стіни будинків, виконуючи функції захисту внутрішніх приміщень від атмосферних впливів, одночасно формують зовнішній вигляд будинку. У зв'язку із цим при конструюванні стін передбачається конкретна для будинку система розташування й розмірів віконних прорізів, простінків, пасків, еркерів і інших архітектурно-конструктивних елементів. На рис. 2.3.2. показані основні елементи.
Рис. 2.3.2. Архітектурно-конструктичні елементи стін: 1 - цоколь; 2 - віконний отвір; 3 - поясок; 4 - сандрик; 5 - кутовий простінок; 6— проміжний простінок; 7 — перемичка; 8 — вінчаючий карниз.
Цоколь (рис. 2.3.3) - нижня частина зовнішньої стіни будинку, що лежить безпосередньо на фундаменті. Вона зазнає частих механічних, температурних і інших впливів. Цоколь будинків облицьовують плиткою або природним каменем, оштукатурюють цементним розчином. Застосовують також підрізний тип цоколя - нижня частина його викладена з бетонних блоків меншої товщини, порівняно з верхньою частиною із цегли.
Рис. 2.3.3. Конструкція цоколя: а — облицьований плиткою; б — те ж, природним каменем; в — оштукатурений цементним розчином; г — "підрізний" (з бетонних блоків).
Прорізи в стінах - роблять для закріплення в них вікон, дверей. Бічні й верхні площини прорізів називають укосами (рис. 2.3.4).
Рис. 2.3.4. Деталі прорізу: 1 - чверті, 2 - перемички, 3 - укоси, 4 - простінок
Простінки - це частина стіни, розташована між прорізами. Простінки бувають у вигляді простих прямокутних стовпів, а також стовпів зі чвертями для закріплення в них віконних і дверних блоків. Чверті роблять, випускаючи із кладки зовнішні ложкові версти на довжину четвертки й укладаючи четвертки в тичкових верстах.
Перемички - конструкції, що перекривають прорізи зверху. Їх роблять із брускових залізобетонних елементів або із кладки, виконаної особливим способом.
Кам'яні стіни із прорізами або без них - глухі, можуть мати різні деталі у вигляді напусків, обрізів, уступів, пілястр і ін. (рис. 2.3.5).
Напуском називають ділянку кладки, на якій черговий її ряд розташований не в площині раніше покладених цегл, а з виступом на лицьову поверхню. Напуски роблять не більше ніж на 1/3 довжини цегли в кожному ряді. Напуском декількох рядів кладки утворюють паски, якими розділяють фасад по висоті, а також карнизи і інші конструктивні й архітектурні елементи. Паски або комбінація їх з іншими виступаючими елементами кладки над віконними й дверними прорізами називається сандриками.
Обріз кладки роблять із відступом від лицьової поверхні чергового ряду кладки. Вище обріза стіна має меншу товщину ніж до обріза. Завершальний ряд кладки перед обрізом - тичковий. Обріз кладки викладають при переході від цоколя до стіни, при зменшенні товщини стін у верхніх поверхах багатоповерхових будинків і т. п.
Рис. 2.3.5. а: місцеві потовщення стін: 1 - пілястра; 2 - напівколона; 3 - розкреповка;
б: різновиди карнизів: 1 - сандрик; 2 - поясок; 3 - вінчаючий карниз;
в: верхні зевершення стін: 1 — парапет; 2 — фронтон
Виступи із стін - еркер, лоджія, балкон.
Еркер - це виступ за фасад будівлі, що є продовженням кімнати.
Лоджія - це виступ з трьох сторін огороджений стінами.
Балкон - це виступ , який неогороджений стінами.
Контрфорс - підпірна стінка, що допомагає стінам витримувати горизонтальні навантаження.
Уступ викладають, зміщаючи площину кладки від основної площини стіни.
Пілястри - це прямокутні стовпи, що виступають із загальної лицьової площини стіни й викладаються вперев"язку з нею.
Борозни - поглиблення в стіні для розміщення трубопроводів, електричних кабелів і інших схованих проводів.
Після монтажу цих проводок борозни зашпаровують у рівень із площиною стіни.
Вертикальні борозни по ширині й глибині роблять кратними 1/2 цегли (каменю).
Горизонтальні борозни – кратними одному ряду кладки по висоті. А також 1/4 цегли (каменю), і 1/2 цегли (каменю) - по глибині.
Ніші - поглиблення в кладці стіни, кратні 1/2 цегли (каменю). У нішах розташовують вбудовані шафи, прилади опалення, електричні й інші обладнання.
Штраба - це ділянка, яку викладають перед перервою в роботі так, щоб при поновленні робіт забезпечити перев'язку нової частини кладки з раніше зведеної.
Штраби бувають похилі - убіжні і вертикальні.
Убіжна штраба кладки, забезпечує кращий зв'язок ділянок, що з'єднуються, стін, ніж вертикальна штраба кладки. У вертикальні штраби для надійності з'єднань кладки закладають сталеві сітки по висоті з поздовжніх прутків діаметром 4-6мм і поперечних діаметром 3м, що укладаються через 1,5м по висоті, у тому числі в рівні кожного перекриття. Убіжніми штрабами у вигляді невеликих ділянок стін висотою до шести рядів викладають на зовнішніх верстах маяки, які використовують у процесі кладки для закріплення причалок. Маяки розташовують по кутах на відстані 10...12м один від одного.
Рис. 2.3.6. Штраби: а - убіжна, б - вертикальна, в - те ж, у місці примикання іншої стіни, г - убіжна кутова (маяк), д - те ж, проміжна в суцільній стіні (маяк)