п. 9.4. Контроль якості будівельно-монтажних робіт

    Для забезпечення надійності і високої якості зведених будинків і споруд велике значення має постійний геодезичний контроль точності зведення конструкцій, встановлення збірних елементів у проектне положення. При цьому поетапно виробляють геодезичну перевірку фактичного стану їх в планах і по висоті.

Правильність зведення кладки і встановлення збірних конструкцій перевіряють за допомогою геодезичних приладів і шаблонів за раніше нанесеними рисками і позначками. Наприклад, при вивірці фундаментів теодоліт встановлюється: над осьовим знаком обноски або крайнього фундаменту і наводять хрест ниток труби на відповідний знак в протилежному кінці будинку.

Потім, поступово повертаючи трубу, переміщають хрест ниток на перевірку фундаментів і фіксують на них фактичне положення осей. Після вивірки осі одного ряду рулеткою, вимірюючи відстань між рядами фундаментів і фундаменту ряду; при цьому для зменшення помилок рулетку розтягують на всю довжину, розмічаючи по ній розташування проміжних фундаментів. Поперечні осі фундамента перевіряють, повертаючи на 90° трубу теодоліта, котру встановлюють почергово в центрі кожного фундаменту на осі першого поздовжнього ряду.

Положення фундаментів по висоті контролюють нивеліром щодо тимчасових реперів, розташованих поблизу споруджуваного будинку. Відмітки тимчасових реперів встановлюють за основними реперами об'єкта. Фундаменти нівелюють тільки групами, одночасно по одному або декількох рядах.

Всі результати вимірювань - дійсні положення осей, розміри між фундаментами - наносять на виконавчу геодезичну схему.

При зведенні наземної частини будинків за допомогою геодезичних приладів перевіряють вертикальність (похилість) стін та інших конструкцій, горизонтальність перекриттів, дотримання проектних розмірів між осями несучих конструкцій (стін).

Вертикальність стін, кутів будівлі, тобто відхилення від їх проектних осей, перевіряють теодолітом, переносячи розбивочні осі на рівень споруджуваного поверху прийомами. Відхилення фактичних осей стін від їх проектного положення визначають вимірами від перенесених осей.

Горизонтальність перекриття перевіряють нівеліруванням його по кутах і в місцях перетину основних осей будівлі. Різниця між середнім рівнем і найвищими і нижчими точками і є відхилення від горизонтальності перекриття.

До монтажу перекриття нівелюють поверхню кладки, на яку повинні спиратися панелі перекриттів. Виходячи з найвищої точки і мінімально допустимої товщини шару постелі з розчину під укладання панелей, визначають фактичну позначку рівня монтажного горізонту, за яким і ведуть укладання панелей перекриття в межах секції будинку.