п. 8.7. Монтаж збірних залізобетонних елементів у цегельних будинках

 У цегляних будинках для влаштування міжповерхових перекриттів застосовують залізобетонні багатопустотні панелі і ригелі (прогони), по яких укладають плити перекриттів.

 

9 28

Рис. 8.7.1. Установка ригеля (прогону): а - на стіні, б - на стовпі; 1 - залізобетонна подушка, 2 - прогони

 

Ригелі (прогони) спирають (рис. 8.7.1, а, б) на залізобетонні подушки 1, закладаються в цегельні стіни і укладаються на цегельних стовпах по ходу кладки. Опорні подушки встановлюють так, щоб різниця у відмітці їх верху у межах секції будинку була не більше 10 мм.

До початку монтажу ригелів (прогонів) вивіряють нівеліром горизонтальність опорних подушок. Ригелі стропу за дві петлі, подають до місця установки і опускають на постіль з розчину, розстеленого на опорах. До проектного положення ригелі доводять монтажними ломиками. Однак переміщати ригель можна тільки перпендикулярно поздовжній осі прогону, працюючи лапою ломика. В іншому випадку може бути порушена стійкість стін або стовпів, на які спирається ригель. Робоче місце монтажників - на інвентарних підмостках. Після вивірки горизонтальності (за рівнем і візуванням на раніше встановлені ригелі) і вертикальності (по схилу та виску) ригель кріплять до раніше встановлених конструкцій (спосіб кріплення, який вказують у проекті) і потім знімають стропи.

 

Перекриття

У цегельних і великоблочних будівлях монтаж панелей перекриттів починають після того, як всі елементи зовнішніх і внутрішніх стін в межах поверху або захватки будуть зведені до проектної позначки.

До початку монтажу перекриттів перевіряють положення верхніх опорних частин кладки і прогонів, які повинні перебувати в одній площині (різниця в оцінках в межах поверху не повинна перевищувати 15мм).

Необхідно забезпечити горизонтальність стелі, утвореної перекриттям. Для цього можна користуватися таким прийомом. У межах захватки (секції) будівлі по периметру верху стін або прогонів за допомогою нівеліра або гнучкого рівня наносять (на заздалегідь закріплені рейки) риски, відповідні монтажному горизонту, утворюється позначка, на якій буде перебувати низ конструкцій перекриттів. Потім по нівелювальних відмітках (по шнуру) укладають вирівнюючий шар розчину (стяжку), розрівнюють розчин правилом і після того, як стяжка набуде 50% міцності, монтують плити (панелі) перекриттів, розстеляючи на опорних поверхнях шар свіжого розчину товщиною 3 ... 4 мм. Інший спосіб полягає в тому, що при нівелюванні опорних поверхонь наносять позначки середнього монтажного горизонту на рейки, встановлені по периметру будівлі через кожні 5 ... 6 м. При цьому виходять з того, що розчинні шви повинні бути найменшої товщини. При монтажі плит натягують шнур-причалку і по ньому безпосередньо під монтовані плити розстеляють розчинну постіль таким чином, щоб поверхня постелі була на 2 ... 3 мм вище шнура.

Монтаж панелей починають від торцевих стін, при цьому робоче місце монтажників перебуває на інвентарних риштуваннях (стовпчиках), а при укладанні наступних панелей - на раніше укладених конструкціях.

Перекриття монтує ланка з чотирьох осіб: машиніста крана, двох монтажників (4-го і 3-го розрядів) і такелажника (3-го розряду). Такелажник підбирає панелі, стропи чотиригілковим стропом і дає сигнали при підйомі. Два монтажника знаходяться на перекритті (спочатку на риштуванні), розташовуючись по одному у кожної опори монтує панелі (рис. 8.7.2). Монтажники приймають подану краном панель, розвертають її і направляють при опусканні в проектне положення. Невелику пересувку панелі монтажники роблять ломиками до зняття строп. Однак переміщати панелі в напрямі, перпендикулярному стінам, неприпустимо. Тому, перш ніж опустити панель, її точно наводять, щоб отримати опору-майданчик необхідної ширини. Після укладання кожної панелі перевіряють горизонтальність стелі візуванням по його площині, а при необхідності і правилом. Якщо виявиться, що площина встановленої і суміжних з нею панелей не збігаються більш ніж на 4 мм, панель піднімають краном, виправляють розчинну постіль і встановлюють заново.

 
 8.7.2.а

Рис. 8.7.2. Монтаж конструкцій перекриттів

 

Панелі перекриттів після вивірки закріплюють відповідно до вказівок у робочих кресленнях: монтажні петлі панелей приварюють до анкерів, закладених при кладці в стіни, суміжні панелі скріплюють між собою анкерами за монтажні петлі. Поздовжні шви (стики) між панелями зашпаровують розчином, щільно зачеканюючи їм шов на всю глибину. Стики панелей перекриття зі стінами зашпаровують слідом за монтажем перекриття. У пустотних настилах при обпиранні їх на зовнішні стіни обов'язково зашпаровують порожнечі легким бетоном або готовими бетонними пробками на глибину не менше 120мм. Це роблять з метою теплоізоляції, щоб у місцях обпирання перекриттів взимку не промерзли стіни.

Так само закладають важким бетоном або вкладишами порожнечі в панелях, що спираються на внутрішні несучі стіни, починаючи з третього перекриття від верху будинків і нижче. Таке закладання необхідне для запобігання опорних частин пустотних настилів перекриттів від руйнування під тиском верхніх конструкцій. Вказівки про закладення порожнеч звичайно даються в проектах.

 

Перемички

Несучі перемички в цегляних будинках, як і прогони, встановлюють, піднімаючи за монтажні петлі і опускаючи на підготовлену розчинну постіль, а рядові перемички укладають вручну. При монтажі перемичок стежать, щоб вони були точно встановлені по вертикальних позначках і горизонтально. Майданчики опору перемичок повинні бути необхідних розмірів.

Сходові марші та площадки монтують у міру зведення стін будівлі. Проміжний майданчик і перший марш встановлюють по ходу кладки внутрішніх стін сходової клітки, другий (поверховий) майданчик і другий марш - по закінченні кладки поверху.

До початку монтажу сходових площадок і маршів перевіряють їх розміри. Потім розмічають місця установки, наносять на площу обпирання шар розчину і встановлюють сходову площадку. Відразу ж після вивірки майданчика монтують черговий марш. Це дозволяє відрегулювати взаємне положення маршу і площадки до схоплювання розчину.

Методи установки сходових майданчиків не відрізняються від прийомів укладання панелей перекриття. Положення сходової площадки вивіряють по вертикалі і в плані. Якщо відмітка верху майданчика виявиться вище проектної, то відповідно доведеться потім підвищувати позначку покриття підлоги, а це потребує додаткових витрат праці та матеріалів. Для вивірки положення сходових площадок (рис. 8.7.3) в плані застосовують шаблон, що копіює профіль опорної частини маршу. 

8.7.3.nov 

 

Рис. 8.7.3. Сходовий марш

 8.7.4.а

 8.7.4.b

8.7.4.v

Рис. 8.7.4. Послідовність монтажу сходового маршу: а - перевірка стану сходових майданчиків, б - стропування та підйом, в - наводка, г - установка в проектне положення

 

При установці сходового марша його спочатку спирають на нижню площадку, а потім на верхню. Якщо зробити навпаки, марш може зміститися з верхнього майданчика. При такій посадці марш може також заклинитися між верхнім і нижнім майданчиками.

Перед установкою маршу монтажники влаштовують на опорних місцях сходових майданчиків постіль з розчину, накидаючи і розрівнюючи його кельмами.

При установці маршів один монтажник перебуває на нижньому майданчику, інший - на вищому перекритті або на підмостках поруч зі сходовою кліткою, перший приймає марш і направляє його в сходову клітку, рухаючись одночасно до верхнього майданчику. На висоті 300 ... 400 мм від місця посадки маршу обидва монтажника притискають його до стінки, дають машиністу крана сигнал і встановлюють на місце спочатку нижній кінець маршу, потім верхній. Неточності установки виправляють ломиками, після чого відчіплюють строп, замонолічують стики між маршем і майданчиками цементним розчином і встановлюють інвентарні огородження. 

Допустимі відхилення від проектного положення збірних сходових маршів і майданчиків, мм:

Відхилення позначки верху сходової площадки від проектної ... 5

Відхилення майданчиків від горизонталі .......... 5 

Різниця відміток верхньої поверхні суміжних ступенів ... 3 

Відхилення від горизонталі проступів сходового маршу .. 5

 

Балконні плити

До монтажу балконних плит приступають по всій довжині захватки після зведення стін і укладання перекриття над поверхом. Монтаж починають з установки маякових плит по краях захватки. Для цього розмічають на перекритті і фіксують ризсками положення балконної плити.

 

На наступних поверхах положення рисок додатково контролюють по балкону нижчого поверху, користуючись для цього схилом. Після установки маякових плит натягують дротяну шнур-причалку по їх зовнішньому верхньому ребру на довжину всієї захватки і по ній встановлюють інші плити. Плити стропу зазвичай чотиригілковим стропом. Розчинну постіль розрівнюють кельмою, не доводячи на 20 ... 30 мм до обріза стіни.

Балконні плити укладають два монтажника, контролюючи правильність опускання плити за рисками і шнуром-причалкою. Плита повинна бути покладена горизонтально або з невеликим ухилом до вільного кінця. Горизонтальность плити перевіряють, укладаючи правило з рівнем в двох взаємноперпендикулярних напрямках. При ухилі в поздовжньому напрямку плиту піднімають і опускають заново, замінивши розчинну постіль.

 

9 32

Рис. 8.7.5. Тимчасове кріплення балконної плити підкосом:1 - балконна плита, 2 - стійка

 

Ухил у бік будівлі усувають при установці тимчасових стійок або тяг.

Тимчасові кріплення (рис. 8.7.5) встановлюють відразу після укладання плити. Для цього стійки ставлять на балкон нижчого поверху і, користуючись гвинтовою розпіркою, підпирають монтовану плиту. Положення плити регулюють, вимірюючи довжину стійки натяжною муфтою. На гаку монтажного механізму плита залишається підвішеною до повної установки тимчасового кріплення і до того, як остаточно буде вивірено положення плити та закладні деталі будуть приварені до анкерів.

Балконні плити кріплять, зазвичай, приварюючи сталевими стрижнями до монтажних петель плит перекриття і балкона.

8.7.6 

Рис. 8.7.6. Типи кріплення плит банкону: 1 - метод защемлення; 2 - із застосуванням консольної плити; 3 - метод підвісу і опирання на зовнішню стіну будівлі; 4 - опирання на консолі внутрішніх стін або колон; 5 - опирання на приставні елементи