п. 5.1. Кладка з керамічних пустотілих каменів

 При кладці стін з керамічних каменів 250X120х138мм з сімома або більшою кількістю щілинних порожнеч дотримуютьс тих же загальних правил перев"язки, що і при кладці з цегли. При цьому кладку з каменів з поперечними щілиноподібними порожнечами виконують із застосуванням однорядної (ланцюгової) перев'язки, а з каменів з продольними щілинними порожнечами - одно- або багаторядної перев'язки з укладанням тичкового ряду через два ложкових. Застосовують також керамічні пустотілі камені модульних розмірів і укрупнені: 288Х138Х138, 250Х250Х138 мм.

У зв'язку з великою висотою каменів (138 мм) забутку не можна укладати звичайним способом - версти викладають у дещо іншій послідовності: після наружної версти спочатку кладуть забутовочний ряд, а потім вже внутрішню версту. Кожну версту ряду (зовнішню, потім забутку і внутрішню версту) укладають особливим способом, при якому досягається гарне заповнення розчином поперечних швів і підвищуються як теплозахисні властивості кладки, так і її міцність.

 Тичкову зовнішню версту (рис. 5.1.1) викладають у такій послідовності. Каменяр 2-го розряду надолужує камені тичками на обріз стіни з внутрішнього краю, розкладаючи їх на ложкові грані на відстані 50 ... 60мм один від одного. Щоб камені зручно було захопити, їх розташовують з невеликим звісом. Відстань між останнім покладеним у зовнішню версту каменем і першим надолуженим повинна бути не менше 35 ... 40см. Муляр 2-го розряду розстеляє на стіні під зовнішню версту грядку розчину на довжину 700 ... 800мм, відступивши від краю стіни на 15 ... 20мм. Каменяр 4 ... 5-го розряду розрівнює кельмою розчин на постелі, бере камінь рукою за ложкові грані, нахиляє його і в цей же час накидає кельмою Г-образно розчин на ложкову грань каменю. Підтримує камінь кельмою, підносить його до місця укладання, повертає постіллю вниз і щільно притискає до раніше покладеного, осаджуючи натиском руки. Розчин, вичавлений 3 ... 4 тичками, підрізає кельмою і складає на кладку.

  5.1.1

 

Рис. 5.1.1. Кладка зовнішньої тичкової версти з керамічних каменів: а — розкладка каменів; б — разтилання розчину; в — укладка каменя; осаджування каменя

 

Тичкову внутрішню версту (рис. 5.1.2) укладають таким чином. Камені надолужують впритул один до іншого тичками на внутрішній версті стіни з невеликим звісом. Потім муляр 2-го розряду розстеляє на стіні під внутрішню версту грядку розчину і таку ж грядку на надолуженому камені. Каменяр 4 ... 5-го розряду розрівнює розчин кельмою на кладці і підготовлених каменях, бере обома руками за торцеві грані камінь, піднімає його і підносить до місця укладання, повертаючи так, щоб його грань з розчином зайняла вертикальне положення. Розчин не буде сповзати, якщо камінь повернути в момент осаджування на постіль. Укладаючи камінь на місце, муляр пересуває ліву руку вгору по тичковій межі для того, щоб його пальці не виявилися затиснутими між каменями зовнішньої і внутрішній верст, потім він щільно притискає камінь до раніше укладених і осаджує його тиском руки.

 5.1.2

 

Рис. 5.1.2. Кладка внутрішньої тичкової версти

 

Ложкову зовнішню версту (рис. 5.1.3) муляр 2-го розряду надолужує ложками на внутрішній половині стіни, розкладаючи їх порожнечами нагору. При цьому він витримує відстань 350 ... 400мм між останнім покладеним у зовнішню версту каменем і першим надолуженим. Каменяр 4-го або 5-го розряду, розрівнявши розчин по постелі для укладання двох-трьох каменів, лівою рукою бере камінь за дві бічні грані і підносить його до місця укладання, захоплює кельмою.

 5.1.3

 

Рис. 5.1.3. Кладка зовнішньої ложкової версти: а — розкладка каменя; б — підготовка розчинової постелі; в — накидання розчину на тичковий бік каменя; г — осаджування каменя; укладка камня.

 

Потім муляр опускає камінь на постель, щільно притискаючи його до раніше покладеного й осаджуючи натиском руки. Після укладання двох-трьох каменів муляр підрізає кельмою розчин, що виступив із швів і скидає його на кладку. 

 

Ложкову внутрішню версту (рис.5.1.4) викладають після забутки. Камені попередньо надолужують на середину стіни, розчин розстилають грядкою шириною 80 ... 100мм, відступивши від грані стіни на 15 ... 20мм, а кладку ведуть тим же прийомом, що і кладку ложків зовнішньої версти.

 5.1.3

Рис. 5.1.4. Кладка внутрішньої ложкової версти: а — розкладка каменя; б — підготовка розчинової постелі; в — накидання розчину на тичковий бік каменя; г — осаджування каменя.  

Забутку (рис. 5.1.5) викладають після зовнішньої версти. Камені тичкового ряду муляр 2-го розряду надолужує насухо на обріз стіни біля внутрішнього краю так само, як при кладці тичкової зовнішньої версти. Потім лопатою він розстеляє грядку розчину для утворення постелі між зовнішньою верствою кладки і надолуженим камінням. Грядку роблять з потовщенням (гребенем), зверненим убік покладених каменів зовнішньої версти, для того щоб розчину вистачило на часткове заповнення поздовжнього вертикального шва. Іншу грядку розчину муляр накладає на наверстане каміння. Ведучий муляр розрівнює розчин по постелі й укладає камені такими ж прийомами, як і в тичкову внутрішню версту.

 

4


Рис. 5.1.5. Кладка забутки з керамічних каменів (1 ... 4 - послідовність операцій)

 

 Для кладки стін застосовують розчин рухливістю 7 ... 8см. Більш рідкий розчин буде затікати на лицьову поверхню стіни, забруднюючи її. Крім того, він заповнить порожнечі в каменях, що підвищить витрату розчину і призведе до погіршення теплотехнічних властивостей кладки.

Товщина горизонтальних швів кладки з пустотілих керамічних каменів повинна становити, так само як і при кладці з керамічної цегли, в межах висоти поверху в середньому 12мм, середня товщина вертикальних швів - 10мм. При цьому товщина окремих горизонтальних швів повинна бути не більше 15 і не менше 10мм, а вертикальних - не більше 15 і не менше 8мм. Всі шви в конструкціях стін і простінків повинні бути цілком заповнені розчином.