п. 3.20. Вимоги до якості кладки

Загальні вимоги

Кладку стін та інших конструкцій з цегли виконують відповідно до Правил будівництва і приймання робіт СНіП III-17-78, дотримання яких забезпечує необхідну міцність споруджуваних конструкцій і високу якість робіт.

У процесі роботи каменяр стежить, щоб застосовувались цегла і розчин, зазначені в робочих кресленнях, перевіряє перев'язку і шви кладки, вертикальність, горизонтальність і прямолінійність поверхонь і кутів, установку закладних деталей і зв'язків, якість поверхні кладки (рисунок і розшивання швів, добір цегли для зовнішньої версти неоштукатуреної кладки з рівними краями й кутами).

У суху, жарку і вітряну погоду цеглу перед укладанням рясно змочують водою, а керамічну цеглу занурюють у воду для того, щоб відбувалося краще зчеплення розчину й нормальне його твердіння. Це особливо важливо для кладки в сейсмічних районах і виконуваних на розчинах з цементними в'яжучими.

 При перервах у роботі верхній ряд кладки повинен залишатися не прикритим розчином. Продовження кладки після перерви необхідно починати з поливу водою поверхні раніше викладеної кладки. Такі вимоги викликано тим, що суха цегла після укладання на розчин швидко відсмоктує з нього воду і водовміщення розчину виявляється недостатнім для нормальної гідратаціі цементу. В результаті частина в'яжучої речовини в розчині без взаємодії з водою залишається невикористаною, а міцність розчину і зчеплення його із цеглою різко знижуються. Необхідність зволоження цегли перед укладанням у конструкцію і ступінь зволоження визначає будівельна лабораторія.

 Правилами виробництва і приймання робіт встановлені допустимі відхилення (табл. 4) у розмірах, положенні.

 

Таблиця 4. Допустимі відхилення, мм в розмірах і положенні нии кам'яних конструкцій

 

Відхилення та нерівності
Конструкція
з цегли, керамічних та інших каменів правильної форми, великих блоків буту та буто-бетону
стіни стовпи фундаменти стіни стовпи
Відхилення від проектних розмірів:          
  по товщині 15 10 30 20 20
  за відмітками опорних поверхонь: -10 -10 -25 -15 -15
  по ширині простінків -15 - - -20 -
  по ширині прорізів +15 - - +20 -
  по зсуву осей суміжних віконних прорізів 20 - - 20 -
  по зсуву осей конструкцій 10 10 20 15 10
Відхилення поверхонь стін і кутів кладки від вертикалі: 
  на один поверх
10 10 - 20 15
  на всю будівлю 30 30 30 30 30
Відхилення рядів кладки від горизонталі на 10 м довжини стіни 15 - 30 20 -
Нерівності на вертикальній поверхні кладки, виявлені при накладанні рейки довжиною 2м 10 5 - 15 15

 3.20.1

Рис. 3.20.1. Допустимі відхилення при цегляній кладці (показані пунктирними лініями): а - стін, б - стовпів кам'яних конструкцій  щодо розбивочних осей і проектних розмірів.

 

Для перевірки якості кладки каменяр користується наявними в його розпорядженні інструментами.

У тих випадках, коли відхилення перевищують допустимі, питання про продовження робіт вирішується.

 3.20.2

Рис. 3.20.2. Перевірка правильності цегельної кладки: а - кута між зовнішньою і внутрішньою стіною косинцем, б, в - стіни правилом і рівнем, кута кладки висом сумісно з проектною організацією.

 

Якщо проектна організація дозволяє не переробляти кладку, вона вказує конкретні способи виправлення дефектів.

Правильність закладки кутів будівлі (рис. 3.20.2, а) контролюють дерев'яним косинцем, горизонтальність рядів стіни - правилом і рівнем (рис. 3.20.2, б) не рідше двох разів на кожному ярусі кладки. Для цього правило кладуть на кладку, ставлять на нього рівень і, вирівнявши його по горизонталі, визначають відхилення кладки від горизонталі. Якщо вона не перевищує встановленого допуску, відхилення усувають при кладці подальших рядів. Вертикальність поверхонь стін (рис. 3.20.2, в) і кутів (рис. 3.20.2, г) кладки перевіряють рівнем і висом не рідше двох разів на кожному ярусі кладки. Відхилення, що не перевищує допустимі, виправляють при наступній кладці ярусу або поверху. Відхилення осей конструкцій усувають у рівнях міжповерхових перекриттів.

Періодично перевіряють товщину швів. Для цього вимірюють п'ять-шість рядів кладки і визначають середню товщину шва, наприклад, якщо при вимірі п'яти рядів стіни її висота виявилася 400 мм, то середня висота одного ряду кладки буде 400:5 = 80 мм, а середня товщина шва за вирахуванням товщини цегли складе 80 - 65 = 15 мм. Середня товщина горизонтальних швів цегельноъ кладки в межах висоти поверху повинна складати 12мм, вертикальних - 10мм. При цьому товщина окремих вертикальних швів повинна бути не менше 8 і не більше 15мм, горизонтальних не менше 10 і не більше 15мм. Потовщення швів проти передбачених правилами можна допускати лише у випадках, обумовлених проектом; при цьому розміри потовщених швів повинні вказуватися у робочих кресленнях.

 Правильність заповнення швів розчином перевіряють, виймаючи в різних місцях окремі цеглини викладеного ряду (не рідше трьох разів по висоті поверху).

 

Вимоги до кладки в сейсмічних районах

При зведенні кам'яних конструкцій у сейсмічних районах до матеріалів пред'являють підвищені вимоги і проводять додаткові заходи. Поверхні каменю, цегли або блоку перед укладанням очищають від пилу. У розчинах, призначених для зведення кам'яної кладки, в якості в'яжучого застосовують портландцемент. До початку кам'яних робіт будівельна лабораторія визначає оптимальне співвідношення між попереднім зволоженням місцевого кам'яного матеріалу і водовміщення розчинної суміші. Розчини застосовують з високою водоутримоючою здатністю (водовиділення не більше 2%). Застосування цементних розчинів без пластифікаторів не допускається.

Кладку із цегли і керамічних щілинних каменів виконують з дотриманням таких додаткових вимог: кладку кам'яних конструкцій зводять на всю товщину конструкцій в кожному ряду; горизонтальні, вертикальні, поперечні і поздовжні шви кладки заповнюють розчином повністю з підрізуванням розчину на зовнішніх сторонах кладки; кладку стін в місцях їх взаємного примикання зводять тільки одночасно; тичкові ряди кладки, в тому числі забутовочний, викладають тільки з цілого каменю та цегли; тимчасові (монтажні) розриви у зводимій кладці завершують тільки похилими штрабами і розташовують поза місцями конструктивного армування стін.